Пройдіть тест!

"Весна" нарешті завітала до нашого міста.

“Моє життя в інформаційному суспільстві”

Інформаційне суспільство та інформаційні технології у моєму житті

"Хто володіє інформацією, той володіє світом..."

Уінстон Черчіль

         Цей вислів, напевно, відомий кожному і багато хто хотів би світом володіти, а відповідно і інформацією теж. Але що ж таке інформація? Правильно! Це деякі факти, відомості. Вони можуть бути представлені як у матеріальному, так і в нематеріальному вигляді. Точніше носії інформації можуть бути матеріальними, наприклад, документи, касети, диски і нематеріальними - звукові, електромагнітні вони, думки. Людські думки, наскільки відомо автору, поки читати не навчилися, а от красти документи, підслуховувати розмови і перехоплювати радіохвилі - вже давно.

         Не вся, звичайно ж, інформація однаково цінна. Існує відома всім інформація, вона всім доступна і тому вона, скажімо так, «безкоштовна». Але існує і «безцінна», тобто дуже дорога інформація, яку можна використати для реалізації будь-яких планів.

Інформаційні ресурси та інфрмаційні послуги

         Мабуть, кожному з вас доводилося готуватися до уроку з якогось шкільного предмета, писати реферат або просто шу­кати відповідь на якесь запитання за допомогою бібліотеки.

         Це дуже зручно: багато книжок, журналів, газет, на сто­рінках яких міститься потрібна інформація, можна знайти на поличках або замовити в бібліотекаря. З переліком книжок та інших видань, що є в бібліотеці, ви можете ознайомитися в бібліотечному каталозі. Якщо важко знайти матеріали з пев­ного питання, слід звернутися до спеціаліста бібліотеки. Однак, на жаль, полички бібліотеки Не безмежні, тому інколи трапляється так, що знайти потрібну інформацію все ж таки не вдається.

         А тепер уявіть бібліотеку, що охоплює весь світ, не маючи меж. Кожна країна в цій бібліотеці має свої полички. Але матеріали, розміщені на них, не паперові, а електронні. Тобто зберігаються вони в пам’яті комп’ютерів, розташованих у всіх країнах світу. І, як ви вже здогадалися, зветься така бібліоте­ка Всесвітньою комп’ютерною мережею Інтернету.

         Це дуже зручно: багато книжок, журналів, газет, на сто­рінках яких міститься потрібна інформація, можна знайти на поличках або замовити в бібліотекаря. З переліком книжок та інших видань, що є в бібліотеці, ви можете ознайомитися в бібліотечному каталозі. Якщо важко знайти матеріали з пев­ного питання, слід звернутися до спеціаліста бібліотеки. Однак, на жаль, полички бібліотеки Не безмежні, тому інколи трапляється так, що знайти потрібну інформацію все ж таки не вдається.

         А тепер уявіть бібліотеку, що охоплює весь світ, не маючи меж. Кожна країна в цій бібліотеці має свої полички. Але матеріали, розміщені на них, не паперові, а електронні. Тобто зберігаються вони в пам’яті комп’ютерів, розташованих у всіх країнах світу. І, як ви вже здогадалися, зветься така бібліоте­ка Всесвітньою комп’ютерною мережею Інтернету.

Чи достатні інформаційні ресурси у вашому ВУЗі?

             На мою думку, в нашому вузі достатні інформаційні ресурси, але за маленької швидкості інтернету дуже важко ними користуватися.

 Що таке інформаційна культура?

    Інформаційна культура - уміння цілеспрямовано працювати з інформацією і використовувати для її отримання, обробки і передачі комп'ютерну інформаційну технологію, сучасні технічні засоби і методи.

        Для вільної орієнтації в інформаційному потоці людина повинна володіти інформаційнаою культурою як однієї зі складових загальної культури. Інформаційна культура пов'язана із соціальною природою людини. Вона є продуктом різноманітних творчих здібностей людини і виявляється в таких аспектах:

• у конкретних навичках по використанню технічних пристроїв (від телефону до персонального комп'ютера і комп'ютерних мереж);

• у здатності використовувати у своїй діяльності комп'ютерну інформаційну технологію, базовою складовою якої є численні програмні продукти;

• в умінні витягати інформацію з різних джерел: як з періодичної преси, так і з електронних комунікацій, представляти її в зрозумілому вигляді та вміти її ефективно використовувати;

• у володінні основами аналітичної переробки інформації;

• в умінні працювати з різною інформацією;

• у знанні особливостей інформаційних потоків у своїй галузі діяльності.

        Інформаційна культура вбирає в себе знання з тих наук, які сприяють її розвитку і пристосуванню до конкретного виду діяльності . Невід'ємною частиною інформаційної культури є знання нової інформаційної технології та вміння її застосовувати як для автоматизації рутинних операцій, так і в неординарних ситуаціях, що вимагають нетрадиційного творчого підходу.

Чи доводилося вам стикатися з проблемою 

інформаційної нерівності?

                 На щастя,  мені не доводилось стикатися з цією проблемою.

Як ви вважаєте, звідки може виходити загроза 

вашої інформаційної безпеки? Що слід робити, 

щоб захистити себе?

            Загроза розкриття інформаційних ресурсів полягає у тому, що дані, інформація і знання стають відомими тим, кому не слід цього знати. У межах нашої роботи під загрозою розкриття розумітимемо такий стан, коли отриманий несанкціонований доступ до ресурсів системи, при чому йдеться як про відкриті, такі і ті ресурси, які мають обмежений доступ. Ці ресурси мають передаватися один одному і зберігатися у єдиній інформаційній системі. Загроза порушення цілісності інформаційних ресурсів полягає в умисному антропогенному впливі (модифікація, видалення, зниження) даних, які зберігаються в інформаційній системі суб'єкта управління, а також передаються від даної інформаційної системи до інших.

        Загроза збою в роботі самого обладнання може виникнути при блокуванні доступу до одного або декількох ресурсів інформаційної системи. Насправді блокування може бути постійним, так щоб ресурс, що запитується, ніколи не був отриманий, або може викликати затримання в отриманні ресурсу, що запитується, що є достатнім для того, щоб він став некорисним.

           Більш детально розглянемо класифікацію загроз. Отже, розкраданню підлягають:

o апаратні засоби (блоки, вузли і готові вироби), якими оснащуються комп'ютери і мережі;

o носії програмного забезпечення та інформації;

o тверді копії із роздрукованою інформацією. Розкрадання може бути організовано з:

o робочих місць користувачів;

o у момент транспортування;

o з місць збереження.

          Щоб захистити себе треба:

1) встановлювати доступ до інформації з обмеженим доступом;

2) ставити гарний антівірус;

3) не розголошувати свої данні.

Чи доводилося вам порушувати чиїсь 

авторські права на інформацію?

         Авторське право— набір виключних прав, які дозволяють авторам отримати соціальні блага від результатів своєї творчої діяльності. АП історично виникло внаслідок потреби захистити права авторів літературних творів та творів мистецтва.

            Авторське право є ключовою галуззю права інтелектуальної власності; воно призначене захищати лише зовнішню форму вираження об'єкту (твір, малюнок, збірник, фотографія та інше), тобто їх «матеріальне втілення». 

          Авторське право не може використовуватись для захисту абстрактних ідей, концепцій, фактів, стилів та технік, що можуть бути використані у творі. Іншими словами, якщо ви придумали новий та зручний спосіб зав'язування шнурків на взутті, новий спосіб приготування яєчні або новий склад розчину для надування мильних пузирів і видали брошури, у якій було описано ці способи — то авторське право захищатиме лише текст брошур, а не винайдені вами способи та речовину.

          Основним положенням АП є монопольне право автора на обна­родування твору — дію, завдяки якій твір уперше стає доступним для публіки. За життя автора ніхто, крім самого автора, не вправі вирішувати, чи буде випущено у світ його твір, а якщо буде, то коли і яким чином.

            Особисто мені не доводилось порушувати чиїсь авторські права,чому я дуже рада.